Небезпечний карантинний організм західний кукурудзяний жук (діабротика)
Небезпечним карантинним організмом для кукурудзи,який стрімко заселив значну територію Європи і становить суттєву небезпеку сільському господарству України є західний кукурудзяний жук (діабротика). Перші вогнища поширення були виявлені в Закарпатській області. Наразі діабротику виявляють на посівах кукурудзи в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Волинській областях. Є загроза його інвазії і в Полтавську область. Сприятливий клімат створює умови для активного розмноження кукурудзяних жуків. Беручи до уваги природну міграцію, здатність перелітати на значні відстані за вегетаційний період, можна припустити, наскільки далеко від західних територій країни може поширитись цей карантинний шкідник. У західного кукурудзяного жука шкодять як жуки, так і личинки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. За живлення жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність.
Особливо небезпечні личинки, які живляться коренями кукурудзи. Личинки перших віків спочатку об’їдають кореневі волоски, потім тонкі корінці, а згодом — великі та стрижневі, водночас заносячи збудників кореневих гнилей. У результаті пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді нерідко зовсім гинуть. Ослаблені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко вилягають. При цьому стає повністю або частково неможливим механізоване збирання врожаю.
Найбільшу шкодочинність західного кукурудзяного жука спостерігають на тих полях, де відсутня сівозміна: за постійного вирощування кукурудзи щільність популяції цього шкідника істотно зростає. Личинки ЗКЖ живляться коренями кукурудзи, а за нестачі останніх певний час можуть живитись і корінням деяких злакових трав.
У разі виявлення західного кукурудзяного жука вживають усіх необхідних заходів із ліквідації первинного вогнища згідно з чинним фітосанітарним законодавством. Для цього передбачено відповідні запобіжні, організаційні, агротехнічні, біологічні, хімічні заходи, а також використання стійких сортів культури.
Запобіжні заходи спрямовані на заборону ввезення із зон зараження качанів кукурудзи молочної та воскової стиглості, зелених частин кукурудзяних рослин, ретельний огляд всіх партій зерна кукурудзи.
Організаційні заходи полягають у тому, що на території, де виявлено шкідника, вводять карантин..
Ефективним агротехнічним заходом проти західного кукурудзяного жука є сівозміна, що включає зернові, крім кукурудзи, багаторічні трави, конюшину, люцерну тощо. Поля кукурудзи, на яких виявлено первинні вогнища західного кукурудзяного жука, переорюють після збирання врожаю і наступного року засівають іншими культурами. На цих полях забороняють висівання кукурудзи протягом трьох років.
Проти личинок і дорослих комах діабротики у світі досить широко застосовують хімічні заходи.
Бажано відходити від монокультури. Потрібно висівати культури ,які будуть рентабельними,і водночас допоможуть уникнути накопичення на полях хвороб і поширення таких шкідників,як кукурудзяний жук.
При виявленні західного кукурудзяного жука обов’язково повідомляти Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області
